Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

а дав слово

  • 1 не дав слова - крепись, а дав слово - держись

    Универсальный русско-английский словарь > не дав слова - крепись, а дав слово - держись

  • 2 не дав слова, крепись, а дав слово, держись

    Set phrase: be slow to promise and quick to perform (дословно: Будь не скор на обещание, а скор на исполнение)

    Универсальный русско-английский словарь > не дав слова, крепись, а дав слово, держись

  • 3 давать слово

    I
    • ДАВАТЬ/ДАТЬ СЛОВО (кому; ПРЕДОСТАВЛЯТЬ/ПРЕДОСТАВИТЬ СЛОВО
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to allow s.o. to speak (usu. at a meeting, conference etc):
    - X gave Y the opportunity < the chance> to speak;
    - X called on < upon> Y to speak.
         ♦ Хочешь высказаться, тяни повыше руку, заметят - дадут слово, не то что в Союзе писателей (Войнович 3). You want to express yourself, just raise your hand, they'll notice you and give you the floor, not like in the Writer's Union (3a).
         ♦ [Гомыра (поднимается, идёт к Фролову):] Вася, дай слово мне (Вампилов 3). [G. (getting up and going to Frolov):] Vasya, let me have the floor (3b).
         ♦ Затем предоставлено было слово самому подсудимому. Митя встал, но сказал немного (Достоевский 2). Then the defendant himself was given the opportunity to speak. Mitya stood up, but said little (2a).
         ♦ Дроздов дал слово мне, и я ответила, что от всей души благодарю за советы (Каверин 1). Drozdov called on me to speak and I replied that I was deeply grateful for the advice (1a).
    II
    • ДАВАТЬ/ДАТЬ СЛОВО
    [VP; subj: human]
    =====
    1. давать слово (кому) [usu. foll. by infin or a что-clause]
    ⇒ to make a promise to s.o., assure s.o. of sth. or guarantee sth. with an oath:
    - X promised (Y).
         ♦ Василиса Егоровна принудила его во всём признаться, дав ему слово не рассказывать о том никому (Пушкин 2). Vassilissa Yegorovna forced him to tell her everything, after giving him her word that she would not say a word of it to anyone (2b).
         ♦ "...Дай мне слово никогда не охотиться на оленей!" (Искандер 5). "...Pledge me your word never to hunt deer!" (5a).
    2. obsoles [subj: usu. female]
    ⇒ to agree to marry s.o.:
    - X дала слово Y-y - X pledged to marry Y.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > давать слово

  • 4 дать слово

    I
    • ДАВАТЬ/ДАТЬ СЛОВО (кому; ПРЕДОСТАВЛЯТЬ/ПРЕДОСТАВИТЬ СЛОВО
    [VP; subj: human]
    =====
    ⇒ to allow s.o. to speak (usu. at a meeting, conference etc):
    - X gave Y the opportunity < the chance> to speak;
    - X called on < upon> Y to speak.
         ♦ Хочешь высказаться, тяни повыше руку, заметят - дадут слово, не то что в Союзе писателей (Войнович 3). You want to express yourself, just raise your hand, they'll notice you and give you the floor, not like in the Writer's Union (3a).
         ♦ [Гомыра (поднимается, идёт к Фролову):] Вася, дай слово мне (Вампилов 3). [G. (getting up and going to Frolov):] Vasya, let me have the floor (3b).
         ♦ Затем предоставлено было слово самому подсудимому. Митя встал, но сказал немного (Достоевский 2). Then the defendant himself was given the opportunity to speak. Mitya stood up, but said little (2a).
         ♦ Дроздов дал слово мне, и я ответила, что от всей души благодарю за советы (Каверин 1). Drozdov called on me to speak and I replied that I was deeply grateful for the advice (1a).
    II
    • ДАВАТЬ/ДАТЬ СЛОВО
    [VP; subj: human]
    =====
    1. дать слово (кому) [usu. foll. by infin or a что-clause]
    ⇒ to make a promise to s.o., assure s.o. of sth. or guarantee sth. with an oath:
    - X promised (Y).
         ♦ Василиса Егоровна принудила его во всём признаться, дав ему слово не рассказывать о том никому (Пушкин 2). Vassilissa Yegorovna forced him to tell her everything, after giving him her word that she would not say a word of it to anyone (2b).
         ♦ "...Дай мне слово никогда не охотиться на оленей!" (Искандер 5). "...Pledge me your word never to hunt deer!" (5a).
    2. obsoles [subj: usu. female]
    ⇒ to agree to marry s.o.:
    - X дала слово Y-y - X pledged to marry Y.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > дать слово

  • 5 Promise is debt!

    Дав слово, держись!

    Difficulties of the English language (lexical reference) English-Russian dictionary > Promise is debt!

  • 6 be slow to promise and quick to perform

    2) Пословица: не давши слово, крепись, а давши, держись, не дав слова, крепись, а дав слово, держись (дословно: Будь не скор на обещание, а скор на исполнение), обещай мало-делай много (дословно: Будь не скор на обещание, а скор на исполнение)

    Универсальный англо-русский словарь > be slow to promise and quick to perform

  • 7 slow

    sləu
    1. прил.
    1) медленный, тихий a slow train ≈ поезд, идущий с малой скоростью Syn: dilatory, gradual, laggard, leisurely, slack, sluggish Ant: agile, fast, lively, quick, rapid, speedy
    2) медлительный, неторопливый She is very slow to act. ≈ Она долго раскачивается прежде, чем принять решение.
    3) постепенный, медленно развивающийся slow infection ≈ вялотекущая инфекция, инфекция с длительным инкубационным периодом She cooked the broth on a slow fire. ≈ Бульон она готовила на медленном огне.
    4) а) неспешащий, запаздывающий John was very slow in keeping an appointment. ≈ Джон сильно опаздывал на свидания. Syn: deliberate б) перен., обыкн. предик. My watch is fifteen minutes slow. ≈ Мои часы отстают на 15 минут.
    5) а) тупой, несообразительный (тж. slow of wit) б) запаздывающий в развитии
    6) неинтересный, скучный
    7) вялый( о рынке, торговле, деловой активности)
    8) затрудняющий быстрое движение( о поверхности, дороге) ∙
    2. нареч. медленно
    3. гл.
    1) замедлять, снижать( скорость и т. п.;
    часто slow down, slow up)
    2) замедляться, снижаться ∙ slow down slow up (разговорное) копуша, копун;
    копунья( разговорное) лентяй( разговорное) кляча( разговорное) слабо поданный мяч (крикет) медленный, небыстрый - * speed тихий ход - * train почтовый поезд - at a * pace (step) тихим шагом( ходом) - * fire (военное) редкий огонь;
    медленный огонь - * neutrons (физическое) медленные (тепловые) нейтроны - * running( техническое) медленное движение;
    холостой ход неспешащий;
    неторопливый, медлительный - * runner (walker) тихоход - he is a * reader он читает медленно (долго) - a person * to anger( to wrath) человек, которого трудно вывести из себя - he is * to take offence его трудно обидеть;
    он не обижается по пустякам - he is * to make up his mind он не скор на решения - he is * to act он долго раскачивается, прежде чем действовать - he was not * to defend himself он тут же стал оправдываться - he was not * to take advantage of it он не преминул (не замедлил) воспользоваться этим несообразительный, тупой - * learner( разговорное) неспособный ученик - to be * at arithmetic быть неспособным к арифметике - to be * of (in) understanding туго соображать умственно отсталый;
    с замедленным развитием - * child отсталый ребенок медленно действующий, постепенный - * poison медленно действующий яд - * infection (медицина) медленная (вялотекущая) инфекция - * influence постепенно сказывающееся влияние - * development( growth) постепенное развитие (-ый рост) медленный (об огне) - to cook on a * fire варить на медленном огне длительный, тягучий, тянущийся бесконечно долго - * journey долгое путешествие отстающий( о часах) - my watch is five minutes * мои часы отстают на пять минут запаздывающий, непунктуальный - to be * in keeping an appointment опаздывать на свидание - the guests are * in arriving гости что-то запаздывают скучный, неинтересный - * book (life, party) скучная книга (жизнь, вечеринка) вялый (о торговле) ;
    мертвый( о сезоне) замедленный( о пульсе) (фотографическое) малочувствительный( о пленке, пластинке) неровный, затрудняющий быстрое движение ( о дороге, поверхности и т. п.) - * tennis-court "медленная" площадка (теннис) не рассчитанный на большую скорость (о железнодорожном пути) > * in the uptake соображать медленно > be * to promise and quick to perform не дав слова - крепись, а дав слово - держись > * and steady wins the race (пословица) тише едешь, дальше будешь медленно - * and sure медленно, но верно - to go * не торопиться;
    быть осмотрительным;
    проводить итальянскую забастовку в форме снижения темпа работы - at your age it is time to go * в вашем возрасте надо снизить темп (жизни) - to go * with one's provisions экономно тратить продовольствие замедлять, сбавлять( скорость и т. п.) (часто * down) - you'd better * down going through the village проезжая по деревне, вы должны были бы сбавить скорость - his illness *ed him at school из-за болезни он стал отставать в школе замедляться, снижаться - production of new cars *ed sharply производство новых автомобилей резко упало the clock is 20 minutes ~ часы отстают на 20 минут ~ медленно;
    to go slow быть осмотрительным go ~ преднамеренно замедлять темп работы going ~ замедление темпов рыботы ~ неспешащий;
    he was slow in arriving он запоздал;
    he is not slow to defend himself он себя в обиду не даст ~ неспешащий;
    he was slow in arriving он запоздал;
    he is not slow to defend himself он себя в обиду не даст slow вялый (о торговле) ~ замедлять(ся) (обыкн. slow down, slow up, slow off) ~ затрудняющий быстрое движение (о поверхности, дороге) ;
    slow but steady медленно, но верно;
    slow and steady wins the race = тише едешь, дальше будешь ~ идущий с малой скоростью (о поезде и т. п.) ~ медленно;
    to go slow быть осмотрительным ~ медленный, тихий;
    постепенный ~ медленный ~ медлительный, неторопливый ~ неспешащий;
    he was slow in arriving он запоздал;
    he is not slow to defend himself он себя в обиду не даст ~ амер. отсталый ~ скучный, неинтересный ~ тупой, несообразительный (тж. slow of wit) ~ затрудняющий быстрое движение (о поверхности, дороге) ;
    slow but steady медленно, но верно;
    slow and steady wins the race = тише едешь, дальше будешь ~ затрудняющий быстрое движение (о поверхности, дороге) ;
    slow but steady медленно, но верно;
    slow and steady wins the race = тише едешь, дальше будешь ~ down замедлять ~ down сдерживать ~ down снижать темп

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > slow

  • 8 slow

    1. [sləʋ] n разг.
    1. 1) копуша, копун; копунья
    2) лентяй
    2. кляча
    3. слабо поданный мяч ( крикет)
    2. [sləʋ] a
    1. медленный, небыстрый

    at a slow pace /step/ - тихим шагом /ходом/

    slow fire - воен. редкий огонь; медленный огонь

    slow neutrons - физ. медленные /тепловые/ нейтроны

    slow running - тех. а) медленное движение; б) холостой ход

    2. неспешащий; неторопливый, медлительный

    slow runner [walker] - тихоход

    he is a slow reader - он читает медленно /долго/

    a person slow to anger /to wrath/ - человек, которого трудно вывести из себя

    he is slow to take offence - его трудно обидеть; он не обижается по пустякам

    he is slow to act - он долго раскачивается, прежде чем действовать

    he was not slow to take advantage of it - он не преминул /не замедлил/ воспользоваться этим

    3. 1) несообразительный, тупой

    slow learner - разг. неспособный ученик

    to be slow of /in/ understanding - туго соображать

    2) умственно отсталый; с замедленным развитием
    4. 1) медленно действующий, постепенный

    slow infection - мед. медленная /вялотекущая/ инфекция

    slow development [growth] - постепенное развитие [-ый рост]

    2) медленный ( об огне)
    5. длительный, тягучий, тянущийся бесконечно долго
    6. обыкн. predic
    1) отстающий ( о часах)
    2) запаздывающий, непунктуальный
    7. скучный, неинтересный

    slow book [life, party] - скучная книга [жизнь, вечеринка]

    8. 1) вялый ( о торговле); мёртвый ( о сезоне)
    2) замедленный ( о пульсе)
    9. фото малочувствительный (о плёнке, пластинке)
    10. 1) неровный, затрудняющий быстрое движение (о дороге, поверхности и т. п.)

    slow tennis-court - «медленная» площадка ( теннис)

    2) не рассчитанный на большую скорость ( о железнодорожном пути)

    ♢ slow in the uptake см. uptake 1

    be slow to promise and quick to perform - ≅ не дав слова - крепись, а дав слово - держись

    slow and steady wins the race - посл. ≅ тише едешь, дальше будешь

    3. [sləʋ] adv
    медленно

    slow and sure - медленно, но верно

    to go slow - а) не торопиться; быть осмотрительным; at your age it is time to go slow - в вашем возрасте надо снизить темп ( жизни); to go slow with one's provisions - экономно тратить продовольствие; б) проводить итальянскую забастовку в форме снижения темпа работы

    4. [sləʋ] v
    1. замедлять, сбавлять (скорость и т. п.; часто slow down)

    you'd better slow down going through the village - проезжая по деревне, вы должны были бы сбавить скорость

    his illness slowed him at school - из-за болезни он стал отставать в школе

    2. замедляться, снижаться

    production of new cars slowed sharply - производство новых автомобилей резко упало

    НБАРС > slow

  • 9 Áut non téntarís, aut pérfice

    Или не берись, или доводи до конца.
    Овидий, "Наука любви", I, 389.
    ср. русск.: Взялся за гуж, не говори, что не дюж; Назвался груздем, полезай в кузов; Не дав слова - крепись, а дав слово - держись

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Áut non téntarís, aut pérfice

  • 10 Be slow to promise and quick to perform.

    <03> Будь не скор на обещание, а скор на исполнение. Ср. Не дав слова, крепись, а дав слово, держись. Обещай мало – делай много.

    Англо-русский словарь цитат, пословиц, поговорок и идиом > Be slow to promise and quick to perform.

  • 11 be slow to promise and quick to perform

    посл.
    Будь не скор на обещание, а скор на исполнение.
    ср. Не дав слова, крепись, а дав слово, держись. Обещай мало — делай много.

    Англо-русский универсальный дополнительный практический переводческий словарь И. Мостицкого > be slow to promise and quick to perform

  • 12 holden

    I adj -t
    1) состоятельный, зажиточный, преуспевающий
    2) в хорошем состоянии, цельный, невредимый
    II уст. loven er ærlig, men holden besværlig посл. не дав слова, крепись, а дав слово, держись ( букв. обещать легко, сдержать обещание трудно)

    Норвежско-русский словарь > holden

  • 13 be slow to promise and quick to perform

    посл.
    ≈ не дав слова - крепись, а дав слово - держись

    Large English-Russian phrasebook > be slow to promise and quick to perform

  • 14 πιστοω

         πιστόω
        1) обязывать к верности
        

    π. τινα ὅρκοις Thuc. и πιστοῦσθαί τινα ὑφ΄ ὅρκου Soph. — связывать кого-л. клятвой;

        ὅρκῳ πιστωθῆναί τινι Hom. — дать кому-л. клятву;
        πιστωθεὴς κατένευσα HH. — дав слово, я кивнул головой

        2) внушать уверенность, уверить
        

    πιστωθῆναι ἐνὴ θυμῷ Hom. — лично удостовериться;

        πιστώσασθαί τι Eur. — быть уверенным в чем-л.

        3) med. удостоверять, подтверждать, доказывать

    Древнегреческо-русский словарь > πιστοω

  • 15 С-312

    ДАВАТЬ/ДАТЬ СЛОВО2 VP subj: human
    1. -(кому) ( usu. foil. by infin or a что-clause) to make a promise to s.o., assure s.o. of sth. or guarantee sth. with an oath
    X дал (Y-y) слово \С-312 X gave (pledged) his word (to Y)
    X promised (Y).
    Василиса Егоровна принудила его во всём признаться, дав ему слово не рассказывать о том никому (Пушкин 2). Vassilissa Yegorovna forced him to tell her everything, after giving him her word that she would not say a word of it to anyone (2b).
    «...Дай мне слово никогда не охотиться на оленей!» (Искандер 5). "...Pledge me your word never to hunt deer!" (5a).
    2. obsoles ( subj: usu. female) to agree to marry s.o.: X дала слово Y-y - X pledged to marry Y.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-312

  • 16 call

    1. n
    1) крик; вигук
    2) оклик; гукання

    within call — поблизу, у межах чутності

    3) заклик
    4) голос (тварини, птаха)
    5) виклик (в суд тощо)
    6) телефонний виклик (дзвінок); телефонна розмова (тж telephone call)

    to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)

    give me a call — амер. подзвоніть мені (по телефону)

    7) візит, відвідини; прихід
    8) покликання; потяг
    9) сигнал; свисток
    10) перекличка
    11) вимога
    12) повноваження; право
    13) потреба, необхідність
    14) карт. оголошення (козирної масті)
    15) вабик, ловецький пищик
    16) церк. пропозиція місця пастора
    2. v
    1) кричати, закричати
    2) гукати, кликати; окликати
    3) називати, звати; давати ім'я
    4) викликати, запрошувати
    5) скликати
    6) закликати (до — to)
    7) оголошувати
    8) будити
    9) відвідувати (когось — on); приходити в гості, заходити (до когось в дім, у контору — at)

    I was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома

    10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону
    11) зупинятися (десь — in, at) (про транспорт)
    12) вважати, гадати

    do you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?

    I call him my father — я вважаю, що він мій батько

    13) приваблювати, принаджувати (птахів)
    14) підганяти

    □ call aside — відводити, відкликати вбік

    □ call away — а) відкликати; б) марно галасувати

    □ call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону

    □ call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)

    □ call for — а) (гучно) вимагати; б) зобов'язувати; в) заходити (за кимсь, чимсь — for)

    □ call forth — викликати, породжувати, спричинювати

    □ call in — а) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)

    □ call off — а) відкликати; б) скасовувати; в) відволікати (увагу); г) відкладати, переносити

    □ call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово

    □ call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)

    □ call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку

    □ call round — робити обхід, обходити

    to call to attention — військ. скомандувати «струнко!»

    to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати

    to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори

    □ call together — збирати, скликати (когось)

    □ call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд

    □ call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу

    ◊ to call the score — спорт. вести рахунок у грі

    ◊ to call in question — поставити під сумнів

    ◊ to call the tune (the play) — задавати тон

    ◊ let's call it a day — на сьогодні досить

    * * *
    I [kxːl] n
    2) крик, голос (тварини, птаха)
    3) поклик; оклик

    within call — поблизу, поруч, неподалік

    out of call — далеко; поза межами чутності

    4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)

    call letters — paд. позивні

    5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)
    6) перекличка, переклик
    8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур
    9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)
    10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)

    to take a call — виходити на оплески, розкланюватися

    11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції
    12) потяг; покликання
    13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)

    at call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні

    15) eк. попит ( на товар)
    16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; виклик

    call for action — бойова тривога; заклик до дії

    17) повноваження; право
    18) потреба, необхідність
    19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією
    20) кapт. оголошення ( козирної масті)
    21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора
    23)
    II [kxːll] v
    1) кричати, закричати
    2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити
    3) називати, звати
    4) викликати; голосно читати список
    6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)
    7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатися

    to call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка

    8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним
    9) повідомляти; оголошувати
    10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)
    11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)
    12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)
    13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону
    14) вважати, розглядати; припускати
    15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти
    16) миcл. вабити, приманювати птахів
    17)

    to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів

    English-Ukrainian dictionary > call

  • 17 pledge

    1. n
    1) заклад, застава

    to put in pledge — заставляти, віддавати в заставу

    2) порука
    3) обітниця; обіцянка; зобов'язання
    4) прилюдна обіцянка лідера партії дотримуватися певної політики
    5) тост
    6) амер., розм. обіцянка вступити в таємне студентське товариство
    7) студент, що дав обіцянку вступити в таємне товариство
    8) поручитель
    9) поручительство
    2. v
    1) заставляти, віддавати в заставу
    2) давати урочисту обіцянку; ручатися
    3) пити за здоров'я (чиєсь)
    4) бути поручителем, давати поручительство
    * * *
    I n

    to put /to give/ smth in pledge — закладати, віддавати в заставу що-небудь; знак, символ, запорука

    2) обітниця, обіцянка; зобов'язання; публічна обіцянка лідера партії дотримуватися певної політики
    4) cл.; жapг. обіцянка вступити до ( таємного) студентського товариства; студент, який дав обіцянку вступити до ( таємного) студентського товариства, клубу ( який проходить випробний термін)
    II v
    1) закладати, віддавати в заставу
    2) давати урочисту обіцянку, запевняти; ручатися
    3) проголошувати тост, пити за ( чиє-небудь) здоров'я

    English-Ukrainian dictionary > pledge

  • 18 yield

    1. n
    1) урожай, плоди
    2) виробіток; вихід (продукції); видобуток
    3) дебіт (води)
    4) улов (риби)
    5) гірн. осідання (покрівлі)
    6) текучість (матеріалу)
    7) ек. дохід; дохідність; відсотковий дохід
    8) кількість вироблюваної продукції
    9) амер. сума зібраного податку з вирахуванням витрат на його збір
    10) військ. потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр
    11) тех. корисна робота
    2. v
    1) виробляти; давати (плоди, урожай, доходи)
    2) перен. віддавати (належне)
    3) відходити; здавати (позицію тощо); здаватися
    4) поступатися; погоджуватися

    to yield the pas — спорт. відмовитися від переваги

    5) передати слово іншому промовцю; уступити трибуну
    6) дати згоду (дозвіл)
    7) піддаватися; не витримувати
    8) пружинити; прогинатися; осідати
    9) розтягуватися (про тканину тощо)
    10) відплачувати, віддячувати

    to yield up the ghost — віддати богу душу, померти

    * * *
    I [jiːld] n
    1) плоди, врожай
    2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)
    3) гipн. податливість ( кріпи); осідання ( крівлі); піддування ( грунту)
    5) eк. дохід; прибутковість
    6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір
    7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалент

    the actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції

    milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)

    animal yield — c-г приплід

    livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби

    coke (frock) yield — вихід коксу ( породи)

    yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)

    to increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту

    II [jiːld] v
    1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати
    2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися
    3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл
    4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)
    5) бути причиною, викликати/спричинювати щось
    6) icт. відплачувати, віддавати

    this land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить

    these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть

    to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь

    to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові

    to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися

    to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою

    we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося

    the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода

    to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні

    to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням

    to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин

    to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням

    to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою

    to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)

    to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено

    English-Ukrainian dictionary > yield

  • 19 жаман

    1. плохой, дурной, скверный, порочный;
    жамандын жакшысы болгончо, жакшынын жаманы бол погов. чем быть хорошим среди плохих, лучше быть плохим среди хороших;
    жакшыны сөз өлтүрөт, жаманды таяк өлтүрөт погов. хорошего слово убивает, а дурного - палка;
    жаманы кылып коюучу, жакшысы уят болуучу погов. дурной натворит, а хорошему срам;
    жаман ат (или жаманат) дурная репутация; посрамление;
    жаман атта- (или жаманатта- или жаманатты кыл-) позорить, порочить;
    жаман аттуу (или жаманаттуу или жаманатты) опозоренный, посрамлённый;
    жаманаттуу бол- или жаманатты бол- быть опозоренным, опороченным;
    жаманатты сөз порочащие разговоры;
    жаман-жуман или жаман-маман плохенький, кое-какой;
    мингени жаман-жуман тай, кунан ездит он на плохеньких (жеребятах) годовичках или третьячках;
    жаман көр- не любить, выказывать нерасположение;
    жаман көрүн- представляться плохим, дурным, вызывать неодобрение;
    берип жаман көрүнгөнчө, бербей жаман көрүн погов. чем, дав, прослыть плохим, лучше, не дав, прослыви плохим;
    мени жаман кылды он мне причинил неприятность, он меня осрамил;
    2. ист. (в языке феодально-родовой верхушки и богачей) простолюдин; бедняк;
    3. очень;
    жаман чоң очень большой, непомерно большой;
    жаман жакшы очень хороший;
    ачуусу жаман очень сердитый;
    4. перен. ребёнок, дитя;
    бир жаманым бар у меня есть один ребёнок;
    аюу аманын тилейт, жакшы жаманын тилейт погов. медведь желает спасения, а хороший (человек) - ребёнка;
    жаман жер, иногда жаман жай срамные части;
    жаман жай ошибочно вместо жамажай (см.);
    жаман айтпай, жакшы жок погов. как бы чего не вышло, на всякий (неожиданный и неприятный) случай; всё может случиться (букв. не сказав худа, нет добра);
    "жаман айтпай, жакшы жок" деген; жаман-жакшы экөөнү тең эске ала жүруш керек всё может случиться; нужно всегда помнить о плохом и хорошем;
    жаман жакшы болду, узун кыска болду, этек жең болду присказка плохое хорошим стало, короткое длинным стало, подол рукавом стал.

    Кыргызча-орусча сөздүк > жаман

  • 20 находиться

    нахаживаться, найтись
    I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.
    I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);
    2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];
    3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);
    4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).
    II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`ись
    1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

    какой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!

    2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

    не нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти

    3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

    \находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном

    Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану

    4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути
    5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується
    II сов.
    находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися

    Русско-украинский словарь > находиться

Страницы

См. также в других словарях:

  • До слова крепись, а дав слово, держись! — До слова крепись, а дав слово (а за слово), держись! См. УСЛОВИЕ ОБМАН …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • не дав слова, крепись, а дав слово, держись — Слово закон, держись за него, как за кол. Ср. Не держать кому слова Не уважать ни себя, ни другого. Афоризмы. Ср. Данное обещание было потребностью прошедшего, неисполненное обещание есть потребность настоящего! ... Не удивляйтесь, это слово… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • СЛОВО — ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои; дар говорить, сообщаться разумно сочетаемыми звуками; словесная речь. Человеку слово дано, скоту немота. Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово… …   Толковый словарь Даля

  • Не дав слова, крепись, а дав слово, держись — Не давъ слова, крѣпись, а давъ слово, держись. Слово законъ, держись за него, какъ за колъ. Ср. Не держать кому слова Не уважать ни себя, ни другого. *** Афоризмы. Ср. «Данное обѣщаніе было потребностью прошедшаго, неисполненное обѣщаніе есть… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • «Слово о полку Игореве» — СЛОВО О ПОЛКУ ИГОРЕВЕ выдающийся пам. др. рус. лит ры. Существует обширная лит ра, посвященная этому произведению. С. дошло до 19 в. в единственном списке, судя по всему, 16 в. Как полагают, сб. хранился в б ке Спасо Ярославского мон. и в конце… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • Честное слово! — (увѣреніе). Ср. Неизмѣнныя просьбы о помощи всегда чередовались съ обѣщаніемъ исправиться, «честными словами» и клятвами... Тургеневъ. Отчаянный. 3 (о Мишѣ). Ср. Вчера утромъ мы имѣли свиданіе съ обѣщаніемъ честнаго слова сохранить секретъ съ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • БРАТЬ СВОЁ СЛОВО НАЗАД — 1) кто Отказываться от обещанного. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) не выполняет взятые на себя обязательства, не соблюдает предварительной договорённости. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {3} Активное прекращение ситуации: X …   Фразеологический словарь русского языка

  • БРАТЬ СВОЁ СЛОВО ОБРАТНО — 1) кто Отказываться от обещанного. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) не выполняет взятые на себя обязательства, не соблюдает предварительной договорённости. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {3} Активное прекращение ситуации: X …   Фразеологический словарь русского языка

  • БРАТЬ СЛОВО НАЗАД — 1) кто Отказываться от обещанного. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) не выполняет взятые на себя обязательства, не соблюдает предварительной договорённости. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {3} Активное прекращение ситуации: X …   Фразеологический словарь русского языка

  • БРАТЬ СЛОВО ОБРАТНО — 1) кто Отказываться от обещанного. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) не выполняет взятые на себя обязательства, не соблюдает предварительной договорённости. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {3} Активное прекращение ситуации: X …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВЗЯТЬ СВОЁ СЛОВО НАЗАД — 1) кто Отказываться от обещанного. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (Х) не выполняет взятые на себя обязательства, не соблюдает предварительной договорённости. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {3} Активное прекращение ситуации: X …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»